му́рий = муру́гий — темно-сірий із темними смугами або сіро-бурий із плямами (про масть тварини); вола майже чорної масті називали мургіє́м. Три голови мав пес сей мурий, Він на Енея загарчав (І. Котляревський); Ой ну, коте муругий! (В. Милорадович).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 379-380.