музи́ки —
1) забави з музикою; гулянка, танці. Якби мені черевики, то пішла б я па музики (Т. Шевченко); Як не будеш на музиці, то не будеш на язиці (І. Франко);
2) музи́ка (пестливі — музиче́нько, музиче́нька) — музикант, оркестр, музика як вид мистецтва. Сивий музика взявся за віщії струни (Дніпрова Чайка); Якби добрі музики, то й козачка б утнув (І. Нечуй-Левицький); Військо йде, короговки мають, Попереду музиченьки грають (пісня); Рибак і музика ніколи хліба не має (І. Франко); Нащо мені музики, коли в нас довгі язики? (приказка);
3) трої́ста музи́ка (трої́сті музи́ки) — український народний музичний гурт з трьох виконавців на музичних інструментах — найчастіше скрипці, бубні та цимбалах; інший склад троїстих музик спостерігається в П. Гулака-Артемовського: «В шинку нарізують тобі цимбали, кобзи і сопілки»; з часом цимбали замінюються другою скрипкою.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 379.