мох — сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні; символ забуття, смерті, могили («Що було, то мохом поросло»), старості («Він такий уже старий, що мохом обріс» — казка). Обріс мохом сірий камінь (Л. Боровиковський); фразеологізм: се́рце обросло́ (поросло́) мо́хом — про того, хто збайдужів, став бездушним.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 378.