моле́бен[ь] — коротке богослу­жіння як дяка за Божу ласку, а та­кож прохання в Бога здоров’я, благополуччя для кого-небудь. Дав би на молебень, та й собі потребен (М. Номис); Молебень же втяли Еолу (.І Котляревський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 374.