Мокри́ни = Мокри́ди — народні назви церковно-календарного дня Преподобної Мокрини 19 липня/1 серпня; здавна в народі цей день вважався останнім днем літа, тому в дохристиянські часи Мокрину вважали дочкою богині осені; коли Мокрина прийде з дощем, то сій жито, — буде врожай, пop. примовку: «Не розгинаймо спини, Жнімо до Мокрини, Бо Мокрини без дощу, Як обід без борщу»; за народними прикметами, — «якщо у цей день ішов дощ, то й осінь буде мокра, з багатими дощами, якщо сухий видається день — сухо буде й восени»; вважалося, — «як на Мокрини дощ, то горіхи вимокнуть, а як сухо, то бджоли повилітають», тобто будуть ще роїтися.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 373-374.