Мо́коша = Мо́кош = Ма́кош = Цари́ця Води́ = Водяни́ця — у до­християнських віруваннях — боги­ня води, дощу, мати русалок, сон­цева сестра, посередниця між не­бом і землею, богиня родючості, плодючості, тому вважали її по­кровителькою пологів та породіль; також богиня-пряля, покрови­телька всякого рукоділля; одна з головних богів Вол оди мирового пантеону; ще й за християнства довго молилися їй, як і Перунові та Хорсу; на зміну їй у християн­стві прийшла Параскева-П’ятниця, оскільки днем Мокоші була п’ятниця; припускають, що ім’я богині фігурує у формі Мо́котя в приказці: «Стрига — Мокотя. Ги­ря — Мокотя сидить моркотя».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 373.