млине́ць (зменшене — мли́нчик, мн. млинці́) — традиційна україн­ська страва з рідкого гречаного або пшеничного тіста, засмаженого на маслі або олії тонким шаром на сковорідці; гречані млинці здавна пекли на Ма́сницю (див.), де вони були обрядовою стравою; їх спо­живали у великій кількості; про ласого на чужі млинці казали: «Во­на носом чує, як на небі млинці печуть». Видно, що Ганна млинці пек­ла, бо й ворота в тісті (М. Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 371.