ми́чка — пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння (звідси пасмо жіночого волосся і жмут волосся у коней над копитом іззаду). Баба сиділа дома, мички пряла (казка); Сховала під кобилку мичку, щоб не світилася коса (І. Котляревський); Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками (І. Нечуй-Левицький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 366.