ми́ска (зменшене — ми́сочка; ми́са — велика миска) — посудина у вигляді широкої чашки, глибокої тарілки (раніше перев. глиняної або дерев’яної), в якій звичайно подають страву до столу. Хоч того самого, аби в другу миску (приказка); із нехочу з’їв три миски борщу (примовка); Винесли йому мису золота, а другу срібла (Я. Головацький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 364.