мете́лик —

1) комаха роду мете­ликів, що мають по дві пари крил, вкритих дрібними лусочками, які зумовлюють яскраве і різноманіт­не їх забарвлення; символізує лег­кість («пурхати з легкістю метели­ка»), неусвідомлене прагнення до світла (злітаються «як метелики на світло»). Миготять білі метели­ки понад молоденькою травичкою (Марко Вовчок); Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зе­леному муріжку (М. Коцюбин­ський); у сполученні: лови́ти бі́лі мете́лики— бавиться як дитина;

2) рід ажурного узору мере́жки (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 361.