мере́жка (зменшене — мере́жечка) = мере́жанка —

1) ажурний узор, зроблений на місці висмик­нутих із тканини ниток; народні назви мережок за узором або спо­собом шиття: безчісна, збан, коліща коліщатка, коса, кругла, ляхівка, метелик, московка, переплутаннячко, трійчатка, хрещата, черв’ячок, з чисницями тощо. У нашої да Ганночки в подолі мережки (П. Чубинський); у сполученнях: горла́та мере́жка — з надто великими отворами; сліпа́ мере́жка — з надто малими дірочками; соро́чка-мере́жка — сорочка з ажурними узо­рами; мережана сорочка. А в вашої бондарівни сорочка-мережка (Я. Головацький);

2) узор кольоровими нитками на кожушку (кожушан­ці), різнокольоровими намистинами в намисті, люльці, а також різь­ба по дереву.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 360.