має́ток — земельне володіння поміщика, найчастіше із садибою та будинком; сам поміщицький будинок; також майно, статки. З чого збив маєтки, як не з чужої кривди (приказка); Набив маєток з чужих мозолів (приказка); І маєток людей з’їдає (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 348-349.