манія́ — у дохристиянських віруваннях — нечиста сила, що невідворотно переслідувала людину, дратувала її, всіляко шкодила їй, призводила до розладу в її психіці; звідси сильна хвороблива пристрасть людини до чого-небудь.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 353.