макі́тра (зменшене — макі́терка, макі́терочка) — вид старовинного або середнього посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором (перев. для перетирання маку, пшона, солі); переносно — велика голова (звідси макі́тра звари́ла), в козацькі часи стригли хлопців «під макітру», кружком, при цьому насаджуючи макітру на голову. Вареники ті самі, та інша макітра (приказка); Носить дід макітерку, баба сковороду (Б. Грінченко); Сього-того по макітерці, та й годі з мене (М. Номис); Того-сього півмакітри (М. Номис); фразеологізм: макі́тра ро́зуму в кого, жартівливо — дуже розумний, кмітливий, розсудливий.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 351.