маку́ха — залишки після вичавлення олії з насіння олійних культур; вичавки; у переносному розумінні вживається також для називання вайлуватої, млявої, безхарактерної людини. А цар, мабуть, був не макуха, розлютився він, і злість його взяла (Є. Гребінка); Пили на радощах сивуху і їли сім’яну макуху (І. Котляревський); фразеологізм: сте́рти на маку́ху — розбити вщент, цілком знищити когось.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 351-352.