мазни́ця (зменшене — мазни́ч­ка) — посуд для дьогтю, яким зма­зували рухомі металеві частини коліс, воріт, дверей і т. ін. Така бі­ла, як мазниця (М. Номис); Нате і мою мазничку на дьоготь (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 349.