лід — замерзла вода, яка пере­йшла в твердий кристалічний стан («Лід кріпкий, хоч гармати коти»); символ непевності, ненадійності («на льоду хату ставити»), ошукан­ства, підступності («посадити на лю­ду», «на язиці мід, під язиком лід»).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 337.