луци́пер = люци́пер —

1) (з вели­кої літери) ангел, що повстав про­ти Бога, був скинений з неба і став Сатаною;

2) біс; уживаються та­кож як лайливі. На дітей своїх не глянув Люципер проклятий! (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 343.