ло́кшина = ло́кша (зменшене — ло́кшинка) — виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких вузько порізаних висушених сму­жок, а також страва, для приготу­вання якої використано цей виріб; здавна поширена в народній кухні. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну (І. Котляревський); у сполученні зі словами руба́ти, сі́к­ти уживається словосполучення на ло́кшину(у знач, «на дрібні час­тини»).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 341.