ли́штва —

1) старовинна вишив­ка білими нитками у вигляді пря­мої гладі; спосіб вишивання та­кий, що шитво з обох боків полот­на майже однакове; вишивка зазвичай стилізована: листя, квіти, геометричні візерунки, «вивід гар­бузовий» («огірковий»), стежка «гу­сяча» («свиняча»), «баранячі ріж­ки», «метелики», «ключі», «зірки», «качки» та ін. А мені хрещена мати лиштву вишивала (Т. Шевченко);

2) народна назва обшивки одягу (звичайно його нижньої частини); у цьому разі сама лиштва стала означати поділ сорочки. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 337.