лихи́й —
1) синонімічна назва до табуйованого в народі наймення чорт, пop.: «Лихий попутав» (див. також однойменний твір Панаса Мирного); у сполученні: лихи́й несе́ — іде хтось небажаний; у Т. Шевченка: «Аж ось лихий царя несе 3 законами». Сівілла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, — Ізслизла, мов лихий злигав (І. Котляревський);
2) див. Ли́хо.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 335-336.