листопа́д = падоли́ст — одина­дцятий місяць календарного року; у народі називають ще листогні́й, полузеле́ник, перези́мник, кова́ль, сонцеворо́т; третій місяць осені; настає глибока осінь, тому кажуть: «У листопаді зима з осінню бо­реться»; період повного завершен­ня польових робіт («Як в падолисті гримить, рільник добре спить»); за погодою місяця угадували майбут­ню погоду і прогнозували, якими будуть інші пори року, — «у листо­паді іній на деревах — на морози, а туман — на відлигу», «як листо­пад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить», «в падолисті багато води — для лук великі вигоди»; ди­вилися на місяць у цю пору, — як­що почервонів — незабаром випа­де сніг. Листопад білими кіньми їде (приповідка); Листопад стелить землю листям, а грудень снігом (приповідка); Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взу­тий (приповідка); Листопад — ве­ресню онук, жовтню син, зимі рід­ний брат (приказка); Листопад зи­мі ворота одмикає (приказка); В листопаді голо в саді (приповідка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 335.