ле́ле = ле́лечко — уживаються (також повторюючись) для вира­ження жалю, нарікання, страху або здивування (часто разом з «ой»). Ой зав’ю вінки на всі святки, На всі святки, на празнички. Ой ле­ле, рано та ранесенько, Щоб сонце глянуло веселеньке (пісня); Ой ле­лечко, лелечко, болить моє сердечко! (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 331.