лампа́да (зменшені — лампа́дка, лампа́дочка) —

1) наповнена оли­вою невелика посудина з ґнотом, яку запалюють перед іконами. Пе­ред іконою Пречистої горить лам­пада уночі (Т. Шевченко);

2) ста­ровинний світильник, лампа. То кажани навкруг лампади в’ються (Леся Українка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 328.