лайда́к (ж. лайда́чка) — вбога, бездомна людина; уживається та­кож як лайливе слово (у значенні «нероба», «мерзотник»). Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоч би яка (П. Чубин­ський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 327.