Купа́льська ніч — ніч Купайла (на Івана Купала), коли, за легендою, треба зірвати чарівну квітку папороті, яка нібито виведе на скарби, дасть можливість збагатитися і пізнати таємниці природи та майбутнє; разом з тим, за переказами, кому з тисячі й пощастить оволодіти чарівною квіткою (що «цвіте без усякого цвіту»), то зла сила поверне набутий скарб йому ж на погибель; до схід сонця збирали й тройзі́лля (див.) як оберіг домашнього вогнища; за повір’ями, у цю ніч (найкоротшу в році) не можна спати, тому що саме в цей час нечиста сила стає найактивнішою; бешкетують вовкулаки, русалки, водяні лісовики, відьми збираються на Лисій горі під Києвом і влаштовують там свої шабаші; в цю ніч тварини і рослини нібито розмовляють, а дерева навіть переходять з місця на місце.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 322.