кульба́ба — трав’яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром; також квітка цієї рослини; квіти і листя рослини здавна наділяють магічни­ми властивостями; сумішшю терто­го кореня кульбаби з медом лікува­ли екзему, соком рослини — гри­бок; настоєм квітів або кореня кульбаби лікували ревматизм.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 319.