кри́вда — несправедливий учи­нок щодо кого-, чого-небудь, не­справедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість, неправ­да («Чия кривда, нехай того Бог скарає», «Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей»); протиборство правди з кривдою стало те­мою для казкових сюжетів, коля­док, художніх творів; на деяких іконах Страшного суду є напис: «Правда Кривду стріляє, і Кривда падає зі страхом»; вірою в перемо­гу правди над кривдою пройняті й народні прислів’я: «Правда не­правду перетягне», «Правда крив­ду переважить». Де кривда буде, там добра не буде (приказка); Кривда сидить за столом, а правда жебракує коло дверей (прислів’я).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 314.