кре́мінь — дуже твердий міне­рал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню («Твердий, як кремінь» — це й переносні: міцний духом, а також твердосердий; пop. ще «З кременю серце»); крем’яна́ го́ра — символ твердого, непоступливого характеру; гора́ кремени́ста — свекруха норовиста; символ здо­ров’я, сили (звідси креме́зний чоло­ві́к).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 314.