коро́мисло = коро́мисел —

1) де­рев’яна вигнута палиця з зарубка­ми або гачками на кінцях, за допо­могою якої носять на плечах відра з водою тощо; не можна, за по­вір’ям, переступати коромисло ва­гітній жінці. Несе дівка воду з бро­ду, коромисло гнеться (П. Кубин­ський);

2) народна дитяча гра, ко­ли двоє учасників стають один до одного спиною і, переплівшисьруками, по черзі нагинаються впе­ред, підіймаючи один одного.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 308.