конва́лія — багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітами, схожими на дзвіночки; застосовується в народній медицині, парфумерії; на Волині віддавали перевагу горілчаному настоєві конвалії, вирваної з коренем у «святу середу»; у народі — символ незайманості, цноти, дівоцтва, віднайденого щастя.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 304.