коломи́йка —
1) українська народна, перев. жартівлива, пісенька-співанка з 2—6 рядків. Як я тую коломийку зачую, зачую, Через тую коломийку дома не ночую (Я. Головацький); Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу, Як попросять заспівати, я ся не відкажу (коломийка);
2) гуцульський масовий народний танець, основною фігурою якого є замкнене ко́ло (див.);
3) рід вовняної торби, що її гуцули носять через плече.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 301-302.