ковту́н — жмут збитого волосся, вовни, шерсті; при захворюванні шкіри на голові в людей або під гривою у коней волосся сплутуєть­ся в ковтуни; раніше боролися з ковтунами як із нечистою си­лою — їх вирізали і закопували в землю; символізує неприємності, клопіт, тому ковтуна треба негай­но позбутися: «Лучче відразу ковтун з голови збути!». І довгі коси в pen’яхах О поли бились в ковтунах (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 296.