кобеня́к —

1) старовинний су­конний довгий і широкий чолові­чий верхній одяг з відлогою (ко-бою); каптан, кирея; оскільки оде­жина досить широка, її вдягали взимку поверх кожуха; відлогу ще називають ка́птуром, боро́дицею чи богоро́дицею; це сукняний мішок для голови з прорізами для очей, а іноді й для рота, призначений для захисту голови та обличчя від не­годи (дощу, морозу й вітру); саму відлогу подекуди звуть коменяком, а сам одяг сви́тою з кобеняко́м, а подекуди сіряко́м. Як цупко він нап’яв на плечі кобеняк (Є. Гребінка);

2) (зменшене — кобенячо́к) вид старовинного чоловічого плаща з відлогою. Почув тепло козак та й скинув кобеняк (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 293.