княги́ня —

1) правителька кня­зівства або дружина князя. Княгиня Ольга;

2) (зменшено-пестливі — княги́нечка, княги́нька) у весільно­му обряді — наречена, молода. Ой гляди, мати, гляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню (пісня);

3) на­родний старовинний весняний хо­ровод з піснями.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 293.