кло́ччя — грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель; символізує непридатність, ненадійність (звідки вирази [як] з кло́ччя баті́г, не ва́ртий [фу́нта] кло́ччя; навпаки, вислів не з кло́ччя уживається на означення сильної волі; наполегливий, непіддатливий); про дурного кажуть: «У нього в голові клоччя»; фразеологізм: жува́ти кло́ччя — набридливо повторювати те саме.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 291.