клоні́ння голови́ — народнопоетичний символ смутку: «Йванка несуть, коня ведуть, Кінь головку клонить. А дівчина за козаком Білі ручки ломить»; «Умер, умер пан полковник, ще й тихая мова, Зостається кінь вороний, золотая зброя… Зброю беруть, коня ведуть, кінь голову клонить, За ним іде полковниха, білі ручки ломить»; традиційно схиляють голову перед особами, старшими за віком, вищими за соціальним станом, перед жінкою, при вітанні, прощанні, у релігійних обрядах.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 291.