клейно́ди = клейно́ти — відзнаки й атрибути влади української козацької старшини XVI—XVIIIст. (прапор, бунчук, булава, печать, корогви та ін.); здавна в Запорозькій Січі побутував звичай: коли кошовий та вся старшина накажуть бити в литаври, осавул заходить до церкви, бере корогву, ставить її на видному місці та пробиває тричі дрібно; кошовий з палицею, в якій уся його гідність, суддя з військовою печаткою, осавул з малою паличкою виходять, стоять і кланяються на всі боки; в одній з народних пісень Катерина II каже: «Не на теє, миле браття, Я Січ руйнувала, Ой щоб я вам ваші землі, Клейноди вертала».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 289.