кида́ння — за старовинними народними віруваннями, магічний обряд відвертання нечистої сили, злого ока (коли кидають услід шпильку, солому, камінець комусь недоброму) або поривання з минулим (коли кидають назад через голову кухлик або чарку у весільній обрядовості); не виключено, що і в другому випадку мають на увазі відвертання нечистої сили.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 281-282.