квач —
1) (зменшене — ква́чик) намотане на кінець палиці клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь; символ безхарактерної, нікчемної людини («Одразу видно, що квач»). Мазниця і квач; П’яний, мов квач (дуже, до непритомності);
2) народна дитяча гра, за правилами якої треба влучити м’ячем у втікача або, наздогнавши його, торкнутися рукою.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 279.