кача́лка — кругла, гладко витесана дерев’яна палиця для розкачування тіста, вигладжування, вирівнювання (викачуванням) білизни тощо. На річці попрала, качалкою покачала (П. Чубинський).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 277.