катра́н [тата́рський] — рослина степів або напівпустель родини хрестоцвітих, що має велике листя й багато білих квіток; вирощують як овочеву культуру; використову­ють у народній медицині; оспівана в усній народній творчості як символ волі, роздолля. Та не цвіти бі­лим цвітом, зелений катране (піс­ня); В чистім полі тирса шумить, катран зеленіє (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 277.