кану́н —

1) вид наповненого їжею кошеля як найстарішого жертовного приношення; означення календарного передсвята; також мед, пиво на Храмове свято. Пішов по канун та там і втонув (М. Номис);

2) ніч, проведена біля покійника напередодні похорону, та похоронна страва, яку ставили коло покійника.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 272.