кано́н —

1) правило чи догмат з питань віри, узаконені найвищою церковною владою;

2) (з великої літери) список, зібрання релігій­них книг, узаконених церквою як Святе Письмо;

3) церковна пісня на честь святого або свята;

4) у переносному вживанні — твердо вста­новлене правило, усталена норма, припис.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 272.