ка́зка (зменшено-пестливе — ка­́зочка) — розповідний народнопо­етичний або писемно-літератур­ний твір про вигадані події, вига­даних осіб, іноді за участю персо­ніфікованих чи фантастичних сил; джерело стійких народних афористичних висловлень: «Казці — кінець, а ділу вінець», «Кому каз­ка, а кому бубликів в’язка», «Ско­ро казка мовиться, та не скоро діло робиться», «Казка — не казка, а приказка». Казка — брехня, а пісня правда (М. Номис); Казка складом, пісня ладом гарна (приказка); Нема казки без правди (І. Франко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 267.