кабала́ — у Київській Русі — боргове зобов’язання, що передбачало особисту залежність боржника від позикодавця і внаслідок цього особливий вид рабства — довічну залежність.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 265.