за́сі́к = засі́ка — відгороджене місце в коморі або зерносховищі для засипання зерна; також вели­кий і високий, звичайно нерухо­мий ящик з лядою для засипання зерна, борошна. Тріщали од збіж­жя в Опанаса Засіки, клуні і токи (П. Гулак-Артемовський); Засіли в законах, як миші в засіці (Г. Квітка-Основ’яненко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 238.