запові́т —
1) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті; у давні часи заповіт звався ря́дом (він відомий уже в «Руській Правді»), пізніше — духівни́цею (див.);
2) «Запові́т» — вірш Т. Шевченка, що став духовною заповіддю Кобзаря для нащадків;
3) див. Стари́й Запові́т;
4) див. Нови́й Запові́т.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 236.