за́йманщина = за́ймань = за́йми­ще — вільна земля, привласнена правом першенства (хто перший зайняв, той і має); привласнення супроводжувалося систематичним обробітком цих земель; була по­ширена серед козаків і селян у пів­денно-східних степах Правобе­режної України, на Запорозькій Січі, Лівобережній та Слобідській Україні у XV—XVIIIст. Благосло­ви, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, степу, гаїв, сіножатей, риб­них озер, і вже це його родова земля (П. Куліш).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 233.