зажи́нки = зажи́н —
1) початок, перший день жнив, протилежне обжинки; літня обрядодія початку жнив; беруть хліб із собою, потім скручену жменю колосся кладуть на нього, і господиня каже: «Господи помагай!»; першу жменю жне господар, за ним господиня і решта членів родини; обрядодію підтримує Біблія як свято «жнив первоплоду праці своєї, що сієш на полі»;
2) тільки зажи́н — місце, з якого починає роботу жнець, косар.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 232-233.